Батькам

Рекомендації батькам щодо виконання домашнього завдання Завантажити

                                 

                           Бережіть свої дітей!

 

Поради психолога щодо виховання дітей

 Пам’ятка батькам

Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.. 

 Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

 Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

 Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

 Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

 Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати. 

 Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові. Читати далі

Поради батькам щодо роботи з гіперактивними дітьми

Гіперактивна дитина — це не просто постійний галас і метушня в домі, це й постійний страх за її життя і здоров'я. Немає такої щілини чи отвору, куди вона не сунула носа чи пальця, немає заборон, яких вона не порушувала б.

      Причиною такої нестриманості, як правило, є тимчасове перева­жання сили збудження нервової системи над силою гальмування. Цей дисбаланс компенсується у 10—14-річному віці, коли дитина вже здатна контролювати себе. Проте якщо дитину переконати в тому, що вона неслухняна, некерована, неуважна, байдужа до інших, тоді вона не ста­не використовувати цю здатність, бо не віритиме у свої сили. Отже, головне завдання батьків гіперактивної дитини — не нав'язати їй негативне ставлення до себе та світу.

      Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона за­хоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси, — мінімальний. Спробуйте запобігати порушенню Ваших вимог, бо дотриматися їх вона ще не здатна, а чим більшим буде досвід «неслухняності», тим глибшим стане переконаність дитини в тому, що вона погана. Для того, щоб зупинити енергійну дитину, доцільно переключити її увагу на щось емоційно значуще для неї: «Ой, дивись!», «Я згадала!»

Пропонуємо використовувати такі рекомендації у роботі з гіперактивними дітьми:

1.  Працювати з дитиною на початку дня, а не вве­чері.

2.  Зменшити робоче навантаження дитини.

3.  Ділити роботу на більш короткі, але частіші періо­ди.                        

4.  Посадити дитину під час занять поруч із дорос­лим.

5.  Використовувати тактильний контакт.

6.  Домовлятися з дитиною про ті чи інші дії зазда­легідь.

7.  Для підкріплення усних інструкцій використову­вати зорову стимуляцію.

8.  Давати короткі, чіткі й конкретні інструкції.

9.  Використовувати гнучку систему заохочень і по­карань.

10. Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.